Menu
  • Автор: Наталія Дмитрук, GEORGE LAZURENKO

Sodom y Києві: здійснення мрії справжнього фаната

сайты ярославля - Каталог сайтов

AddThis Social Bookmark Button


Чи варто було очікувати від концерту Sodom у Києві чогось меншого за «ядерний вибух, що не просто зітре слухачів на попіл, а й зробить це миттєво й особливо потужно»? Та звісна річ, що ні. І не в традиціях німецьких легенд трешу такі очікування обманювати.

Перед клубом Bingo, як і завжди, стояли компанії металюг, курили та обговорювали факти з біографії гурту. Але дуже сильно кидалось в очі, що молодь і підлітки не можуть змагатися у фанатскій відданості з металхедами, «народженими в СРСР». Для них Sodom - музика молодості, тож прийти на концерт було, фактично, справою честі. Це були  дядьки у джинсових жилетках з нашивками найвизнаніших метал-класиків, безліч чоловіків у футболках Sodom/Slayer/Kreator, і також такі люди, як поважний пан у чорному класичному пальто, в якому трешера видавало довге волосся, зібране у хвіст, сережка у вусі та дикий напалмівський вогонь в очах. Зала клубу була забита під зав'язку. Черга за пивом являла собою особливе видовище.

Німецька нація славиться своєю пунктуальністю, тож рівно о 20:30 дядечко Том і компанія піднялись на сцену. І тут почалось...

Ще на жодному концерті я не бачила такого, аби у перші 10 секунд першої ж пісні розпочався потужний слем, далеко не маленький сьорклпіт та краудсерфінг. Натовп ревів як розлючені дикі звірі. Бажання рвати і метати неможливо було вгамувати. "In Retribution" ознаменувала початок шаленства. Вражені музиканти дякували публіці у перерві між піснями. Трохи пізніше зізнавались у коханні, а ще трохи згодом підсумували, що Київ - найкраще місто для того, щоб виступати. Що ж, раді старатись.

З самого початку концерту до дядечка Тома із зали почали летіти подарунки.  Першим з них був український прапор із написом «Sodom», який музиканти гордо повісили на колонку. Протягом концерту гурту передали ще прапорів. У залі залишився ще один великий із зображенням музикантів, яким ентузіасти розмахували увесь концерт. Потім було щось темне і незрозуміле, що навіть трохи стривожило вокаліста. Та коли він підібрав те «щось», воно виявилось маскою коня. Це сильно посмішило музикантів, і під загальні схвальні вигуки Том приміряв її. Серед концерту йому передали джинсову жилетку з зображенням обкладинки крайнього альбому Sodom на всю спину. І її також Том вдягнув на себе, і навіть відіграв у ній пару пісень.

Та не тільки подарунками та шаленим божевіллям запам'ятався цей концерт. Наскільки ви фанат? Маєте фірмовий мерч, диски/платівки улюблених виконавців, знаєте абсолютно всі пісні? На виступи з інших міст їздите, на концертах у самісінький центр пекельного слему лізете? Якщо ні, то що вас зупиняє? Не робитиме нічого - ваші мрії ніколи не здійсняться.

На другій пісні на руки натовпу «виплив» незвичайний краудсерфер. Хлопця на інвалідному візку підняли майже перед самою сценою, та все одно дотягтися до нього, аби потиснути руку, Том не міг. Жестами він показав на край сцени. Там хлопця зустріли охоронці і підняли на сцену. Щастя на його обличчі було видно звідусіль у клубі. Музиканти почали грати "Napalm In The Morning". Хлопець під’їхав до мікрофонної стійки, залишеною вільною вокалістом. Спершу охоронець на сцені, звісно, хотів завадити цьому, та менеджмент Sodom миттю підбіг й переконав сек'юріті не заважати здійсненню мрій. Отак, Андрій Гаркович, як звати хлопця на візку, заспівав на сцені пісню разом з улюбленим гуртом. Дуже добре заспівав, між іншим. А опісля, коли музиканти підійшли потиснути йому руку, він з потаємної кишені дістав заготовлений диск, й одразу ж отримав автографи. Усі без виключення були розчулені.

Сказати, що це було найзворушливішим з усього, що коли-небудь траплялось на моїх очах - нічого не сказати. Щастя тієї людини було настільки сильним, що його фактично можна було фізично відчути у залі.

У той вечір було багато краудсерферів, стейдж- та парапетодайверів (один навіть нирнув щучкою - стиль не найкращий, дуже травматичний). А також був слем, той божевільний і невпинний, що till death. Але в такому енергетичному всеєднаючому пориві жодні травми ніпочому. У вихор кидались дівчата і хлопці, молоді й ті, що ще мають порох у порохівницях. Звучали хіти "In War and Pieces", "Sodomy and Lust", "Caligula", "City of God", "Outbreak of Evil", "Agent Orange", "Stigmatized" та інші.

Кульмінацією вечора, звісно, було виконання легендарної "М-16". Публіка просто скаженіла, слем ставав все лютішим. Музиканти не шкодували нікого. Агресивна енергія розносила  Bingo на дрібнесенькі уламки, кулеметні бласт-біти шматували всіх, хто ще встояв на місці і не доєднався до вбивчого дійства в центрі залу. На сцену повз охорону прорвався молодий і напрочуд прудкий хлопчина без футболки, «розстріляв» натовп з уявної гвинтівки та стрибнув на руки людям. Sodom вирішили добити публіку піснею "Nuclear Winter".

На завершення гурт зіграв ту саму "Remember the Fallen", пекельну "Ausgebombt" та "Bombenhagel". Музиканти вклонились, подякували та зійшли зі сцени, а світло, що ввімкнулося у залі, дало зрозуміти, що на біс гурт не вийде. Але, якщо чесно, і зібрати останні сили на це для фанів, що вже і так виклались на повну, було б непросто.

Більше фото з концерту за посиланням: https://www.flickr.com/sodom

Текст – Наталія Дмитрук
Фото – George Lazurenko

справочник предприятий - организации россии

Друзі та партнери